Як виглядає шлях від управління окремими проєктами до розвитку цілих інноваційних екосистем?
У даній розмові — особистий досвід переходу від проєктного до кластерного менеджменту, нові підходи до роботи зі стейкхолдерами та практичні інструменти, які вже сьогодні допомагають змінювати галузь.
Швець Галина стала учасницею програми Clusters4Regions та ділиться своїм баченням розвитку кластерів і ролі менеджера в сучасній індустрії.
Пані Галино, вітаємо! Розкажіть, будь ласка, як досвід навчання на проєктного менеджера вплинув на Ваше рішення розвиватися далі у напрямі кластерного менеджменту в межах проєкту Clusters4Regions?
Навчання на проєктного менеджера стало для мене важливою основою, адже дало системне розуміння управління процесами, ресурсами та командами. Я зрозуміла, як будуються ефективні проєкти та які інструменти дозволяють досягати результатів у складному середовищі. Це, своєю чергою, викликало інтерес до ширшого рівня — розвитку кластерів, де важливо працювати не лише з одним проєктом, а з цілою екосистемою. Програма була дуже практичною та структурованою, що дозволило легко перейти до наступного етапу навчання. Саме тому я вирішила продовжити розвиток у напрямі кластерного менеджменту.
Які ключові відмінності Ви відчули між роллю проєктного менеджера та кластерного менеджера під час навчання і практичної роботи?
Проєктний менеджер фокусується на досягненні конкретних результатів у визначені терміни, тоді як кластерний менеджер працює з довгостроковим розвитком екосистеми. У процесі навчання я побачила, що кластерний менеджмент потребує більш стратегічного мислення та навичок фасилітації взаємодії між різними стейкхолдерами. Водночас знання з проєктного менеджменту залишаються базою, адже допомагають структурувати ініціативи. Програма Clusters4Regions добре показала цю різницю через практичні кейси. Це дозволило краще зрозуміти свою роль у розвитку інноваційного середовища.
Які нові інструменти або підходи, отримані під час навчання в Clusters4Regions, Ви вже застосовуєте у своїй діяльності?
Під час навчання я ознайомилася з інструментами аналізу кластерів, зокрема картуванням стейкхолдерів та оцінкою їхньої взаємодії. Також корисними стали підходи до формування кластерної стратегії та розвитку партнерств. Я вже застосовую ці інструменти у своїй роботі для кращого розуміння потреб учасників екосистеми. Програма була орієнтована на практику, тому багато рішень можна одразу впроваджувати. Це значно підвищує ефективність управління ініціативами.
Як поєднання компетенцій проєктного та кластерного менеджменту допомагає ефективніше розвивати ініціативи у сфері fashion та текстильної індустрії?
Поєднання цих компетенцій дозволяє одночасно мислити стратегічно та діяти структуровано. З одного боку, я можу бачити загальну картину розвитку галузі, а з іншого — ефективно реалізовувати конкретні проєкти. Це особливо важливо для fashion-індустрії, де потрібна швидка адаптація до змін і водночас довгострокове планування. Навчальні програми дали чітке розуміння, як інтегрувати інновації у традиційні виробничі процеси. У результаті це сприяє більш сталому розвитку галузі.
Які виклики виникають при розвитку кластерів в Україні, і як отримані знання допомагають їх долати?
Одним із ключових викликів є недостатній рівень взаємодії між бізнесом, освітою та державою. Часто також бракує довіри між учасниками та розуміння спільних цілей. Завдяки навчанню я отримала інструменти для побудови ефективної комунікації та розвитку партнерств. Програма допомогла краще зрозуміти, як формувати цінність для кожного учасника кластера. Це дозволяє поступово долати бар’єри та розвивати співпрацю.
Які поради Ви могли б дати тим, хто лише починає свій шлях у проєктному або кластерному менеджменті?
Перш за все, варто інвестувати час у якісне навчання, адже воно формує правильне мислення та базові інструменти. Важливо також не боятися практики та активно застосовувати отримані знання. Рекомендую розвивати комунікаційні навички, оскільки робота з людьми є ключовою у цій сфері. Програми, в яких я брала участь, показали, наскільки цінним є обмін досвідом з міжнародними експертами. І головне — бути відкритим до нових можливостей і постійного розвитку.
