Питання управління відходами, розвитку циркулярної економіки та впровадження екологічних практик стають одними з ключових для розвитку громад і формування сталої економіки. Особливої актуальності набувають теми переробки ресурсів, екологічної відповідальності, міжнародної співпраці та впровадження інноваційних рішень, які вже успішно працюють у країнах Європи.
Над цими напрямами активно працює Людмила Буханцова — науковиця, яка займається сталим розвитком та управлінням відходами. Беручи часть у реалізації екологічних ініціатив, міжнародних партнерств та проєктів із розвитку сучасних систем переробки відходів в Україні, їй вдається налагоджувати співпрацю з міжнародними організаціями щодо впровадження європейських практик та розвитку нових партнерств.
Пані Людмило, вітаємо! Розкажіть, будь ласка, як Ви почали працювати у сфері управління відходами та що Вас мотивувало долучитися до цієї теми?
Мій шлях у сферу управління відходами розпочався з участі у проєктах сталого розвитку разом з агенцією «АСТАР». Саме тоді я вперше глибоко усвідомила масштаб проблеми неефективного поводження з відходами та її вплив на довкілля. Це стало для мене точкою відліку — бажання не просто досліджувати проблему, а шукати практичні рішення, розвивати партнерства та переймати європейський досвід.
Важливим етапом стала навчальна поїздка до Норвегії, до якої ми долучилися разом з групою представників з Хмельницького національного університету, ГО Астар та Офісу «Розумне довкілля Хмельницький» Хмельницького КП «Спецкомунтранс». Вона залишила надзвичайно сильні враження — від щирого захоплення до усвідомлення, що подібні рішення можуть і повинні бути реалізовані в Україні. Уже з перших моментів відчувається інший рівень екологічної культури: чисте повітря, екологічний транспорт, дбайливе ставлення до природи, де навіть міський простір органічно співіснує з природним середовищем. Цей досвід дозволив мені ще глибше зрозуміти системність підходів до управління відходами та роль культури відповідальності у цьому процесі.
Які з реалізованих Вами проєктів у сфері переробки відходів Ви вважаєте найбільш успішними та чому?
Сьогодні очевидно, що найбільш ефективним є інтегрований підхід до управління відходами, який охоплює весь цикл — від сортування до переробки та повторного використання ресурсів. Важливим елементом є системна комунікація з населенням, адже зміна культури споживання має ключове значення.
В свою чергу, досвід Норвегії показує, наскільки важливими є партнерства між муніципалітетами, бізнесом і науковими установами. Під час візиту ми мали змогу ознайомитися з роботою таких організацій, як Oslo kommune, Norsk Tekstilgjenvinning, Sintef, NCCE, Relove/ReLab, Den Magiske Fabrikken, і побачити, як ці взаємодії працюють на практиці. Такі моделі можуть бути адаптовані в Україні з урахуванням локальних особливостей.
Які кращі практики у сфері поводження з відходами, представлені Вами, можуть бути ефективно впроваджені в українських громадах?
Однією з ключових практик є інтегрований підхід до управління відходами, який включає сортування, переробку та повторне використання ресурсів. Важливо також впроваджувати інформаційні кампанії для населення, щоб змінювати підходи до споживання. Ефективними є партнерства між громадою, бізнесом та органами влади. Також варто звернути увагу на створення локальних центрів переробки. Багато європейських практик можна адаптувати до українських умов. Головне — враховувати специфіку кожної громади.
Розкажіть про співпрацю з UNIDO у межах грантового проєкту для міста Хмельницький. Які результати вже вдалося досягти?
Співпраця з UNIDO стала важливим етапом для розвитку системи управління відходами в Хмельницькому. У межах проєкту ми отримали доступ до міжнародної експертизи, провели комплексний аналіз існуючої системи та визначили ключові напрямки її вдосконалення. В свою чергу навчальний візит до Норвегії сприяв налагодженню контактів з провідними міжнародними організаціями, включаючи Norfund, Embassy of Ukraine in Norway та SMB Norge, що відкрило нові можливості для співпраці та впровадження інноваційних рішень у сфері переробки відходів.
Які основні виклики виникають при впровадженні систем збору та переробки відходів на місцевому рівні?
Серед ключових викликів можна виділити недостатній рівень обізнаності населення, обмеженість інфраструктури та фінансові бар’єри, особливо на етапі запуску нових ініціатив. Також важливою проблемою є недостатня координація між учасниками процесу — органами влади, бізнесом та громадськістю.
Досвід Норвегії та ЄС показує, що ці виклики можна подолати через системний підхід, чітке стратегічне бачення та довгострокове планування. Саме комплексність і сталість рішень є визначальними для успіху.
Які перспективи відкриває співпраця з норвезькими партнерами у сфері екологічних ініціатив?
Співпраця з норвезькими партнерами відкриває доступ до передових технологій, практичного досвіду та інноваційних моделей у сфері циркулярної економіки. Це не лише обмін знаннями, але й можливість реалізації спільних проєктів, що мають реальний економічний та екологічний ефект.
Під час візиту, організованого Норвезько-українською торговою палатою (NUCC), ми переконалися, наскільки важливою є міжнародна взаємодія. Щира подяка організаторам, зокрема Anastasia Antonyk та Natalia Babanina, за надзвичайно насичену програму, яка дала можливість побачити найкращі практики та налагодити контакти для майбутніх партнерств.
Які подальші кроки та нові ініціативи плануються у сфері переробки відходів у найближчому майбутньому?
У найближчій перспективі ми плануємо розширювати системи роздільного збору відходів, активніше залучати бізнес до процесів переробки та розвивати освітні ініціативи для формування екологічної культури. Особливий акцент робимо на впровадженні інноваційних технологій, зокрема у сфері переробки текстильних відходів.
Міжнародна співпраця стане ключовим фактором масштабування цих рішень. Ми прагнемо не лише адаптувати найкращі практики, але й створювати власні ефективні моделі, які сприятимуть сталому розвитку громад та економіки України загалом.
