Podillia Fashion Cluster активно розвивається та продовжує здійснювати напрацювання на тему луб’яних культур із залученням таких висококваліфікованих агрономів.
Одним з них є Василь Сучек, головний агроном компанії “AGRAIN”, який не лише спеціалізується на даній темі, а й вийшов на захист кандидатської дисертації, в які поєднані теорія та практика.
Вітаємо! Поділіться, будь ласка, як у Вас, як в агронома, з’явилася ідея досліджувати технічні коноплі?
Спершу потрібно сказати, що покликання стати агрономом з’явилось ще зі школи, адже дуже любив біологію, брав участь в багатьох олімпіадах і зрештою цілеспрямовано вступав до Уманського державного аграрного університету. Далі пройшов шлях від агронома до головного агронома компанії “AGRAIN”, працював також головним агрономом ТОВ “Нью Агро Поділля” групи компаній “Агропросперіс”, та головним агрономом із захисту рослин в холдингу –«Астарта».
Історія конопель починалась як культури із лікувальними властивостями, а далі – як прядильної. Хоча потрібно сказати, що коноплі ще достатньо невивчена рослина – навіть у світі. В Україні їх вирощують в найбільшій кількості в Сумській та Чернігівській областях з метою двобічного використання (на насіння та на волокно).
В Хмельницькій області дослідженнями луб’яних культур займається Подільський державний університет. Тут діють факультет агротехнологій та природокористування, науково – дослідний центр “Поділля”, навчальна лабораторія “Ботанічний сад”. Саме в цьому навчальному закладі я був долучений до досліджень і отримав можливість писати наукову роботу – «ОБГРУНТУВАННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОНОПЕЛЬ ПОСІВНИХ (ТЕХНІЧНИХ) В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО».
Тобто Ви є і теоретиком, і практиком в аграрній сфері?
Саме так. І надто цікаво було вивчати саме цю дивовижну культуру, адже про неї інформація або відсутня, або дуже спотворена із-за наявності в ній канабіноїдів – речовин, які не є чужі людському організму (в 80-ті роки ізраїльськими вченими була відкрита Ендоканабіноїдна система – це складна біологічна система, яка відіграє важливу роль у підтримці гомеостазу в організмі людей і тварин) і ці речовини на даний час в Україні прирівняні до опіоїдів – алкалоїдів, які є сильними наркотиками (героїн, морфін, кадеїн). Ще ї на цьому спекулюють де-які політики.
Варто відмітити, що коноплі з агрономічної точки зору є технічною культурою, яка не погіршує родючість грунту і позитивно впливає на його гумусність. Дуже добре доповнює сівозміну.
В Україні коноплі вирощуються для двобічного використання – на насіння і на отримання врожаю стебел, які ідуть для виробництва волокна. І завдяки цьому це доволі маржинальна культура.
Волокна з конопель заслуговують на особливу увагу, адже вони найбільш міцні, стійкі до гниття, еластичні ще й органічні, а тканини з них – гіпоалергенні з чудовою властивістю регулювання мікроклімату тіла.
Які культури найкраще вирощувати в Україні для легкої промисловості?
Для легкої промисловості в Україні можна вирощувати льон та коноплі. Проте, щоб з льону отримати волокна доброї якості, а не тільки насіння, його краще вирощувати в північних областях країни. А коноплі дають волокна високої якості всюди, по всій території України.
Грунтовоними дослідження багато десятиліть в Україні займається Інститут луб’яних культур, що у Глухові (Сумська область). На сьогоднішній день заклад надає широкий спектр послуг, які зацікавлять як великі компанії, так і представників малого та середнього бізнесу. Основні напрями діяльності:
– селекція та насінництво;
– механізація збирання та первинної переробки луб’яних культур ;
– первинне та елітне насінництво сортів.
Серед наукових розробок Інституту луб’яних культур є сорти промислових конопель (Артеміда, Афіна, Вік 2020, Гармонія, Гляна, Глесія, Глухівські51, Глухівські85, Миколайчик, Лірина), сорти льону – довгунця (Усівський, Сіверський, Гетьман, Чернечі джерела), техніко – технологічні розробки (спосіб створення синтетичних популяцій конопель, ознакова колекція конопель за високим вмістом непсихотропних компонентів, живильне середовище для культивування однодомних ненаркотичних конопель (Cannabis sativa L.))
Як Ви оцінюєте перспективи використання технічних конопель у швейній галузі?
Це дуже важливо і надперспективно. Україна є частиною Європи, тому для нас важливо активно розвивати даний напрям. Хто перший розпочне, той і стане передовим в даній сфері. Краще бути першими і зайняти свою нішу, аніж підлаштовуватися через певний час під когось. Яскравий приклад – це медицина Ізраїлю.
Коноплі, як і будь-яка рослина, має навколо себе шар волокнистої частини, а всередині деревина. Для того, щоб луб’яні тканини відділилися, потрібно, щоб рослина пройшла мацерацію. Якщо колись українці коноплі вимочували у воді, то тепер її вирощують або на зеленець (збирається без насіння), або на вдобічне використання (коли стебла залишаються на зиму і збираються навесні).
Також потрібно сказати, що коноплі використовуються і в автомобілебудуванні (салони в автівках, деталі), і в космічній сфері (виготовляють троси саме з волокон коноплі), і в медицині (особливо в Ізраїлі), і в спортивному харчуванні.
На Вашу думку, чи готові кластери до розвитку нових технологій в легкій промисловості?
В Україні присутні сорти промислових конопель. Саме Інститут луб’яних культур у Глухові славиться виведеним сортом Софія, з волокон якого виготовляють бронежилети, а виготовлені з коноплі бронеплити витримують влучення бронебійних куль, ще й його можна успішно використовувати при виробництві бездимного пороху. Звичайно ці розробки зацікавили і Західні країни.
Для прикладу, в Китаї тканини з конопель використовують для пошиття військового одягу, адже такий одяг має вирізнятися високим показником зносостійкості, що безпосередньо характеризує коноплі. Тому, розвиваючи нове, кластер залишиться у виграші безперечно.
Які наступні кроки необхідно зробити учасникам кластеру?
Наше основне завдання – не боятися рухатися вперед. Як показує час, це й відбувається у кластерному об’єднанні з залученням Агенції сталого розвитку “АСТАР”.
Правильно розставлені пріоритети, визначення чітких цілей та здійснення необхідних кроків приведе кластер до гарних результатів. Тому спершу потрібно визначити потребу для учасників кластеру, а далі рухатися за планом. В свою чергу аграрники готові працювати: сіяти, вирощувати та обробляти.
Отже, співпраця аграріїв та таких кластерних об’єднань як Podillia Fashion Cluster обіцяє бути перспективною?
Справді, співпраця з кластером дуже цікава та перспективна. Адже Україна на шляху динамічного розвитку та відбудови. В той самий час європейська спільнота сповідує принципи екосвідомості та ековідповідальності. Тому кластерні об’єднання можуть стати рушійною силою, особливо за рахунок реалізації перспективних проєктів.
